КРИМСЬКІ ГОРИ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, МЕЖІ,

Тема уроку:КРИМСЬКІ ГОРИ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, МЕЖІ, РОЗМІРИ. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНИХ УМОВ І РЕСУРСІВ.

На півдні території України, на Кримському півострові є ще одна гірська система — Кримські гори. Наше завдання з’ясувати особливості природи цієї гірської області та порівняти їх з особливо­стями природи Українських Карпат.

Учні замальовують схему гір.

Кримські гори простягаються із заходу на схід на 180 км, за­вширшки 50–60 км. Схили гір асиметричні: північні довгі і пологі, південні — круті, з чим пов’язана неоднорідність їх ландшафтної ви­сотної поясності. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельних пасом: Головне (найвище), Внутрішнє і Зовнішнє. У своїй основі гори складені тріасовими і юрськими породами: сланцями, пісковиками, вапняками. Головне пасмо утворене масивними вапняками юрського періоду. Тектонічними рухами, річищами річок воно розбите на окремі гірські масиви: Ай-Петрі, Ялтинську яйлу, Бабуган-яйлу, Чатирдаг, Демерджі, Карабі-яйлу, що підносяться над Південним берегом Криму на 800–1000 м.

У формуванні рельєфу Кримських гір основна роль належить тектонічним та денудаційним процесам.

 На Південному березі Криму трапляються вул­канічні породи, якими складені масив Карадаг, г. Кастель, г. Аюдаг тощо.

У приморській смузі Південного берега Криму хвилі інтенсивно підмивають пухкі породи, зносять їх у море. Тому берегова смуга, так необхідна для будівництва міст і курортів, руйнується.

 Від руйнування береги захищають інженерними спорудами. Будують підпірні стінки, що запобігають зсувам, буни і хвилеломи, що зменшують руйнівну силу морської стихії.

У Кримських горах розвинулись середньо- і низькогірні, пасмово-улоговинні широколисто-лісові, мішано-лісові, передгірні лісостепові, гірські лучні, прибережно-схилові, субтропічні середземноморські ландшафти.

Робота з текстом підручника: виділення ландшафтів.

Широколисто-лісові ландшафти сформувалися в межах перед­гірних куестових пасом. Куестово-лісові ландшафтні місцевості на­лежать до найвищих ділянок Внутрішнього пасма, де переважають низькорослі дубові ліси на дерново-карбонатних ґрунтах. Низькогірні лісові місцевості характерні для пасмових знижень з бурими гірськи­ми лісовими і коричневими ґрунтами.

У Кримських горах зосереджено близько 120 природоохоронних об’єктів. У даній місцевості створено Ялтинський гірсько-лісовий запо­відник, Карадазький заповідник і заповідник Мис Мартьян, Кримське заповідно-мисливське господарство, заказники (Великий Каньйон Криму, Новий Світ тощо), пам’ятки природи (Демерджі-яйла, гора Кішка тощо).

Кримські гори поділяються на три фізико-географічні області: Кримську передгірну лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо і Кримську південнобережну субсередземноморську.

Робота з підручником.

Замалювати схему висотної поясності Кримських гір.

Прийом «Цікаво знати».

На північному схилі Головного пасма утворились глибокі ущели­ни — каньйони. Найбільший з них — Великий каньйон — унікаль­ний витвір природи.

Схили каньйону дуже круті, для виходу з нього на масив Ай-Петрі потрібні альпіністська підготовка і спорядження.

Своєрідності ландшафтній структурі надають вулканічні низь­когір’я з розрідженими ялівцево-грабовими та дубовими лісами на коричневих ґрунтах. Вулканічні ландшафти типові на масиві Карадаг. Тут поширені рідкостійні посухостійкі ліси та чагарники на коричне­вих ґрунтах. Східний Крим і Карадаг — невисокі гори (300–500 м), але близькість моря, загостреність форм, значні перепади висот нада­ють їм справжнього гірського вигляду. Карадаг — музей вулканічних порід просто неба.

Тут можна побачити вулканічну лаву юрського періоду — «чортів комин», химерні фігури вивітрювання вулканічних порід.

Природна рослинність Південного берега Криму представлена низькорослими лісами, заростями чагарників і напівчагарників, су­хостійких трав. Тут поширені пухнастий дуб, деревовидний ялівець, дика фісташка, суничне дерево, скумпія, плющ тощо. На значних площах природна рослинність замінена парковою з рослин, завезених з різних частин світу. Тут прижилися кипарис, лавр, магнолія, платан, ліванський кедр, мексиканська сосна тощо. До значних парків-пам’я­ток садово-паркового мистецтва належать: Фороський, Місхорський, Лівадійський, Масандрівський, Гурзуфський. Найбільшою науковою установою з акліматизації тропічних і субтропічних рослин є Нікіт­ський ботанічний сад.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Гірські системи Карпат і Криму утворилися в:

а) палеогені; б) протерозої;                в) девоні;       / г) карбоні.

2.   Установіть відповідність між назвами природоохоронних
об'єктів і їх природно-заповідним статусом:

А Нікітський;   Б Український степовий;       В «Асканія-Нова»;   Г «Софіївка».

1)          біосферний заповідник;

2)  природний заповідник;

3)    природний національний парк;

4)    ботанічний сад;

5)    дендропарк.

3.Вгадай, що записано цифрами : 2061,1545,367,515,316

Домашнє завдання

• Опрацюйте текст підручника.

-підготувати презентацію про Кримські гори

-додаткове завдання: скласти кросворд по темі

Тестування:

Домашнє завдання активне

Завдання необхідно виконати до  27 березня 20:00 

Код доступу 809025

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua