УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ.

УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, МЕЖІ І РОЗМІРИ. ЗАГАЛЬНІ РИСИ ПРИРОДНИХ УМОВ. ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ ЛАНДШАФТІВ.

 На попередніх уроках ми розглянули природні зони рівнинної частини території України. На сьогоднішньому уроці ми вивчимо особливості Українських Карпат, що є частиною Карпатської гірської країни. Відбудеться наш урок у формі конференції, до якої ми попередньо готувались.

Розглянемо Українські Карпати, дотримуючись такого плану:

1) Фізико-географічне положення.

2) Особливості рельєфу.

3) Тектонічна і геологічна будова.

4) Особливості клімату.

5) Особливості поверхневих вод.

6) Ґрунтовий покрив.

7) Рослинний і тваринний світ.

8) Висотна поясність.

9) Природні області.

Пам’ятайте про необхідність ілюстрування ваших доповідей. Це може бути учнівська комп’ютерна презентація, фото, малюнки, поетичне слово тощо.

 Замалювати  схему гір Карпат

Українські Карпати є фізико-географічною провінцією величезної Карпатської гірської країни. Це середньовисотні гори, їх витягнуті з північного заходу на південний схід паралельні гірські хребти мають асиметричну будову. Напрям простягання гірських хребтів зумовлений розташуванням основних тектонічних структур.

Зовнішні Карпати (північно-західна частина — Горгани, південно-східна — Покутсько-Буковинські Карпати) простягаються з північного заходу на південний схід. Паралельно до них розташовані низькогірні Вододільні Верховинські Карпати. Вище них піднімаються середньо­гірні Полонинсько-Чорногорські Карпати. У масиві Чорногора зна­ходиться найвища точка України та Українських Карпат — г. Говерла (2061 м). На південному сході від Чорногори розташований Рахів­сько-Чивчинський гірський масив. Уздовж південно-західного краю Українських Карпат простягається Вулканічний хребет.

Гірські масиви відокремлені один від одного глибокими річковими долинами.

Українські Карпати виникли наприкінці неогенового — на початку антропогенового періодів під час альпійського горотворення. Саме тоді утворилась Карпатська складчаста споруда, Передкарпатський прогин, Закарпатська западина.

Серед гірських порід, які утворюють Українські Карпати — крис­талічні палеозойські, тріасові і юрські конгломерати, доломіти, породи крейдового і палеогенового віку — глинисті сланці, пісковики, вапня­ки. Є також породи вулканічного походження — туфи, андезити.

Сланці легко зазнають руйнування, тому гірські хребти здебільшого мають пологі схили, зручні перевали. На найвищих гірських масивах (Чорногора, Полонинський хребет, Рахівські гори, Чивчини) трап­ляються давньольодовикові форми.

В Українських Карпатах немає льодовиків і постійної снігової лінії. Однак на окремих невеликих ділянках найвищих вершин сніг лежить до середини літа.

На кліматичні умови Українських Карпат впливають висо­та та орієнтація схилів гірських хребтів, зміни температури і кіль­кості опадів з висотою. Сумарна річна сонячна радіація становить 3770–4106 МДж/м2 у Передкарпатті і 4399 МДж/м2 на Закарпат­ській низовині. Середні температури січня становлять відповідно –4,5 і –3 °С, а в горах: знижуються до –6…–12 °С. Середні температури липня в Передкарпатті: +19 °С, Закарпатті: +20 °С, в горах: +10… +7 °С. Зима м’яка, ба­гатосніжна, з тривалими відлигами, а літо в горах нежарке, з доща­ми. Гори і передгір’я надмірно зволожуються: річні суми опадів у передгір’ях становлять 500–800 мм, а в горах — 1500–2000 мм. Випадання снігу іноді супроводжується сніговими зсувами, лавинами.

Подекуди лавини набирають великої руйнівної сили і бувають небезпечними. Інтенсивне танення значної маси снігу, дощі спричинюють бурхливі розливи карпатських річок. Швидка течія підмиває берег, несе каламуть, каміння, дерева. Підйом рівня води в річках іноді набуває характеру стихійного лиха. Паводки на річках Карпат можливі в будь-яку пору року після тривалих дощів. Бурхливі річки прорізують гірські хребти, утворюючи вузькі долини, мальов­ничі ущелини, оточені густою зеленню лісів. Річки Карпат належать до басейнів Дунаю, Дністра, Вісли. Серед найбільших річок Теребля, Ріка, Тересва, Тиса, Прут, Черемош, Бистриця, Стрий, Серет.

Широколисто-лісові ПТК Передкарпаття розвиваються в умовах помірного теплого клімату з надмірним зволоженням (річна сума опадів 600–750 мм). У даній місцевості переважають ландшафти пе­редгірних розчленованих рівнин, горбистих передгір’їв на неогенових породах з буково-дубовими, буковими, буково-грабовими лісами на ясно-сірих і сірих лісових ґрунтах. Такі ландшафти поширені на ост­рівних горбогір’ях та терасово-рівнинних місцевостях Закарпатської низовини, для яких характерними є дубово-грабові і дубові ліси на дерново-буроземних ґрунтах.

В Українських Карпатах спостерігається вертикальна поясність природних компонентів і ландшафтів. До 400–700 м розвинутий пе­редгірний пояс з дубово-грабовими і дубовими лісами. Низькогірний пояс піднімається від 700 до 1200 м. Там ростуть високостовбурні букові, мішані буково-смерекові, ялиново-смерекові ліси. Середньогірний пояс досягає 1200–1500 м, у якому переважа­ють ялинові та ялиново-ялицеві ліси. Вище, в субальпійському поясі (1500–1800 м), ростуть чагарники з гірської сосни, чорної вільхи, ялівцю, схили вкриті гірськими луками.

Гірські хребти Українських Карпат витягнуті з північного заходу на південний схід, що збігається з простяганням тектонічних структур і відповідних їм орографічних елементів.

Перегляд відео про унікальний ландшафт Карпат (самостійно знайти в Інтернеті)

Зосереджено понад 1400 природоохорон­них об’єктів.

Природоохоронні території Українських Карпат

Карпатський біосферний заповідник (1993). Площа — 58 тис. га. До складу заповідника входять Угольсько-Широколужанський, Чор­ногорський, Мармороський, Свидовецький та інші гірські масиви, Долина нарцисів. Тут охороняються передгірні діброви, гірські бу­кові, мішані, смерекові ліси, субальпійські ландшафти із сосновими і вільховими заростями. До Червоної книги України занесено понад 70 видів тварин. Діє єдиний в Україні Музей екології гір і природо­користування Карпат.

Заповідник Горгани (1997), площа — 5 тис. га. Охороняються смерекові та ялицеві праліси, криволісся із сосни гірської та вільхи зеленої.

Національний природний парк Синевир (1989), площа — 40 тис. га. Охороняються ландшафти гірського масиву Горгани, мальовниче озеро Синевир (глибина до 24 м) завального походження, яке роз­ташоване на висоті 989 м. У парку росте понад 90 видів рідкісних рослин.

Карпатський національний природний парк (1980). Площа — 50 тис га. Охороняються унікальні для Центральної Європи природні комплекси: букові ліси, ялинові ліси, криволісся сосни гірської, вільхи зеленої, ялівцю, субальпійські луки з рододендроном східнокарпат­ським. Понад 20 рослин занесені до Червоної книги України (сосна кедрова, рододендрон, дріада, тирлич жовтий, арніка гірська). Серед тварин охороняються — кіт лісовий, плямиста саламандра, беркут, сапсан, лелека чорний. У парку багато озер, річок, водоспадів.

Національний природний парк Сколівські Бескиди (1999). Пло­ща — 36 тис. га. Охороняються типові та унікальні природні комплекси західної частини Українських Карпат. Більше ніж 50 видів рослин за­несені до Червоної книги України. На території парку 30 мінеральних джерел.

Вижницький національний природний парк (1997). Площа — 8 тис. га. Охороняються ялицево-букові ліси, луки-полонини.

Робота  з текстом підручника.

У межах провінції Українських Карпат виділяються сім фізико-гео­графічних областей: Передкарпатська височинна, Зовнішньокарпат­ська, Вододільно-Верховинська, Полонинсько-Чорногорська, Рахів­сько-Чивчинська, Вулканічно-Карпатська, Закарпатська низовина.

VII. Домашнє завдання

-Опрацюйте текст підручника, параграф 41

-замалювати у зошиті висотну поясність гір

-підготувати повідомлення (за бажанням) «Унікальний ландшафт Карпат"

-створити презентацію про гори Карпати

Тестування

Домашнє завдання активне

Завдання необхідно виконати до  23 березня 20:00 

Код доступу 405050

 використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua